У ЛІЦЕЇ №2 ПРОЛУНАВ ОСТАННІЙ ДЗВОНИК
У червні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий літній вітер приніс до нас свято Останнього дзвоника.
Війна внесла свої корективи в наше звичне життя, у наші традиції. Вона стала справжнім викликом і для освітян, і для учнів. Війна забрала в нас найцінніше – живе спілкування педагогів зі своїми вихованцями, спільні відкриття, проведення часу разом. Але й у цих реаліях, попри все, ми зуміли організувати освітній процес і подолали всі перешкоди, аби бачити захоплені погляди наших учнів.
Війна неодмінно скінчиться нашою перемогою - і ми знову будемо працювати й святкувати у звичному режимі. Та свято залишається святом. І сьогодні ліцей у сяйві квітів ніби притих, щоб попрощатися з випускниками, випустити їх в далеку дорогу, яка називається дорослим життям. В одну мить вони пригадали свої шкільні роки: сходинка за сходинкою, від першокласника до випускника.
Дзвінко й трохи із сумом дзвоник сповістив про закінчення навчального року.
Щоранку протягом одинадцяти років наших випускників вела стежина від батьківського порога до шкільного, а тепер поведе вона їх у самостійне життя. І завжди поруч із ними йтиме їхня доля. Якою вона буде, залежить від них. Ми ж бажаємо їм лише щасливої долі!
